Питання якості послуг у сфері охорони здоров’я в Україні завжди було актуальним. Цілком очевидно, що рівень якості у цій сфері вимагає повноцінних реформ та максимальної модернізації.
У світовій практиці цю проблему вирішують через налагоджені механізми.
– В усьому світі уряди, перед якими постає завдання забезпечити громадян якісними медичними послугами, звертаються до приватного сектору, – каже Мік Мюллей, директор Програми державно-приватного партнерства USAID. – Тому що самі не мають необхідного капіталу та досвіду поліпшення послуг у сфері охорони здоров’я. Це типові види послуг державно-приватного партнерства, які запроваджуються в усьому світі, включно зі східноєвропейським регіоном. Все більше і більше державно-приватне партнерство використовується для закупівлі нового обладнання, нових технологій і впровадження нових послуг, які державний сектор на сьогодні не в змозі забезпечити.
Проте чи можливо цими ж інструментами діяти в умовах нинішньої України?
– У сфері охорони здоров’я показник державно-приватного партнерства не такий великий, – зазначає перший заступник Міністра охорони здоров’я України Олександра Павленко. – Я б навіть назвала менше одного відсотка. З чим пов’язане таке гальмування, чому інвестор не іде в Україну? Насправді 24 роки сфера охорони здоров’я в Україні не розвивалася у напрямку зустрічі з бізнесом. Ми маємо зараз абсолютно «радянську» систему, якій нема чого запропонувати в якості гарантії співпраці з іноземним і вітчизняним інвестором.
Проте можливість реалізації подібних проектів все ж існує, і це на практиці намагаються довести у Запоріжжі. За ініціативою міського голови Запоріжжя була створена робоча група для впровадження принципів державно-приватного партнерства у сфері охорони здоров’я міста. Реалізація проекту стала можлива завдяки підтримці експертів Програми розвитку державно-приватного партнерства Агентства США з міжнародного розвитку (USAID).
– Програма USAID спробувала визначити: а що можна зробити в Україні? – розповідає менеджер з провадження пілотних проектів Програми розвитку державно-приватного партнерства Валерій Добровольський. – Це достатньо зарегульований сектор, достатньо амортизований, у нас є таке постсоціалістичне сприйняття, що має бути безкоштовна медицина. Хоча по факту це не зовсім так. Ми провели юридичний аналіз того, що можна зробити в охороні здоров’я на базі державно-приватного партнерства. Ситуація виглядає наступним чином. Лікарні неможна приватизувати, неможна віддати в концесію, в лікарнях неможна надавати платні послуги, тому що медицина у нас безкоштовна. Відповідно, що можна? Ми запитали учасників ринку, які послуги зараз цікаві населенню, за що можна збирати оплату, які перспективи розвитку – і з’ясували, що те, що бачить ринок і те, що дозволяє законодавство, можна поєднати у проекті державно-приватного партнерства, яку Програма розробляла у місті Запоріжжі на базі достатньо старої великої лікарні – Міської лікарні №3.
Експерт Програми розвитку державно-приватного партнерства Андрій Гук каже, що міська рада Запоріжжя має ідею реконструкції міської лікарні №3 для того, щоб поліпшити умови лікування і перебування там пацієнтів, щоб оновити матеріально-технічну базу. Коштів у достатній кількості міська рада не має – це великі кошти, це мільйони гривень. Тому була розглянута одна з можливих пропозицій – про те, щоб залучити кошти приватного інвестора через механізм державно-приватного партнерства.
Як працює адекватна модель втілення такого проекту?
– Приватний партнер, не обмежуючи безкоштовний рівень послуг лікарні, надавав би додаткові платні послуги, використовуючи вільні приміщення лікарні або приміщення, які можна використовувати у дві зміни, – пояснює Валерій Добровольський. – Наприклад, операційну: вона працює в одну зміну безкоштовно, тобто, надає той рівень послуг, за який заплатив бюджет, а увечері функціонує за плату. Це генерує певний дохід. Цей дохід використовується для покращення лікарні, для додаткових послуг малозабезпеченим людям, для оновлення обладнання. Тобто, там багато плюсів, а бюджет не витрачає ні копійки. Населення залишається з безкоштовними послугами в тому об’ємі, в якому воно було.
– Зараз можна заключати договори з місцевою владою і з центральною державною владою, наприклад, по таких питаннях, як робити ремонт, побудувати спільне приміщення, почати у цьому приміщенні надавати спільні медичні послуги, – додає Олександра Павленко. – Але знову ж таки підкреслю: коли інвестор для себе з’ясовує, чи готовий він йти до цієї країни, то в першу чергу він питає: чи продається зараз медична послуга так, як вона продається у Європі?
Поки в Україні створюються необхідні умови, модель надання медичних послуг на умовах ДПП вже успішно працює – Медичний центр NOVO у Львові. Відмінність від традиційного проекту ДПП у тому, що сучасне діагностичне обладнання було закуплено за благодійні кошти.
– Нам допомагав фонд «Дитяча лікарня майбутнього», – каже директор Медичного центру NOVO Наталія Климович. – Зараз ми співпрацюємо на принципах державно-приватного партнерства і на принципах фінансування практично тими людьми, які приходять до нас у Центр. Вони роблять благодійні внески, а ми обслуговуємо обладнання, що є досить дороговартісним. Разом з тим ми, спільно з тими людьми, які інвестують благодійні внески, обслуговуємо чотири затверджені благодійні програми.
– Керівники державних установ з охорони здоров’я в Україні борються з величезними проблемами і бюджетними обмеженнями за доступ до технологій, – переконаний Мік Мюллей. – Це в їхніх інтересах, і вони щиро намагаються забезпечити якісні послуги населенню. Але у них є ці обмеження. Єдиний спосіб подолати їх – залучити приватного інвестора і працювати з ним ефективно.
Які ж реальні перспективи матиме галузь охорони здоров’я України в результаті використання механізму державно-приватного партнерства? І що, власне, отримає приватний партнер?
– Інвестуючи у певний проект, медичний інвестор зможе не тільки поставити обладнання чи зробити ремонт, – пояснює Олександра Павленко, – він зможе бути впевнений, що певну медичну послугу у нього офіційно, за державні або комунальні кошти закупить місцева влада або відповідна державна влада у вигляді Міністерства охорони здоров’я. Це дуже серйозний показник.
Та іще більше переваг від реалізації такого проекту отримають пацієнти.
– Місто побачить лікарню у набагато кращому стані через кілька років, – упевнений Валерій Добровольський, – вона буде відремонтована, буде нове приймальне відділення, нові палати, нове обладнання. Медичний персонал побачить підвищення офіційних доходів. У таких проектах Програма USAID рекомендувала, щоб приватний партнер залучав до роботи саме тих працівників, які вже працюють в лікарні. Пацієнти отримуватимуть якісні послуги, сплачуючи цивілізовано в касу за отримані послуги та отримуючи відповідний документ; якщо пішло щось не так – ваші відносини формалізовані. Це переваги для всіх тих, хто хоче жити по-новому і хто хоче отримувати якісну послугу. Медицина – це ризикована сфера, і тут важливо, щоб послуга надавалася на рівні, гарантованому законодавством.
Зважаючи на хороші перспективи, важливо використати напрацювання Програми розвитку державно-приватного партнерства і реалізувати проекти в інших містах України. Щоб модернізація відбулася не лише в окремо взятих лікарнях, а й в усій галузі.
– У тих країнах, де зроблена реформа, державно-приватне партнерство дійсно розвивається і розвинуто, – підкреслює Олександра Павленко. – Розвивається медичний туризм, інвестиції у сферу медичних закладів. Ідуть серйозні закупівлі медичних послуг, які сама країна не виробляє. Знову ж таки підкреслюю, що поштовхом для розвитку є не тільки Закон «Про державно-приватне партнерство», а й сама реформа.
– Міністерство охорони здоров’я України повідомило, що державно-приватне партнерство є ключовим компонентом їхньої стратегії щодо поліпшення якості медичних послуг тут, в Україні, – каже Мік Мюллей. – Вони сформували робочу групу, що з’ясувала законодавчі бар’єри, визначила регуляторні механізми, щоб розпочати активну роботу з приватним сектором і залучення його до виконання тих завдань, які ми сподіваємося зробити в Запоріжжі.
– Державно-приватне партнерство може достатньо непогано сприяти і очищенню, і покращенню сфери, – додає Валерій Добровольський. – Воно має бути підтримано як на рівні міст, так і на рівні міністерств, мають бути зрозумілі його переваги.
Сьогодні Україна потребує кардинальних реформ, у тому числі у сфері охорони здоров’я. Світовий досвід та практика в Україні доводять, що механізм державно-приватного партнерства є одним з рушійних елементів, котрий допоможе вивести якість медичних послуг на високий європейський рівень.
