Наприкінці минулого тижня спочатку голова парламентського комітету з питань охорони здоров’я Тетяна Бахтеева, а пізніше і перший заступник голови адміністрації президента Ірина Акімова заявили, що держава не зацікавлена в будівництві «Дитячої лікарні майбутнього» (ДЛМ), одного з амбітних проектів колишнього президента Віктора Ющенка. В інтерв’ю кореспонденту «Ъ» ЮЛІЇ РЯБЧУН голова правління фонду «Україна 3000» ОЛЕКСАНДР МАКСИМЧУК заявив, що ДЛМ є державним проектом, і без підтримки держави побудувати її неможливо.
– Як ви прокоментуєте заяви Ірини Акімової і Тетяни Бахтеєвої, які повідомили, що держава не буде підтримувати будівництво «Дитячої лікарні майбутнього»?
– Позиція Бахтеєвої мене відверто здивувала, тому що Тетяна Дмитрівна є членом опікунської ради «Дитячої лікарні майбутнього». Вона не могла не знати, що замовником будівництва виступає держава, і це визначено постановою Кабінету міністрів. Ми відкриті до співробітництва й останніми часом направили багато звернень до Кабміну і Державного управління справами президента, з яким у нас підписаний договір. Зверталися ми й до Ірини Акімової з проханням створити робочу групу і знайти вихід зі ситуації, що склалася. Те, що сказала Акімова ближче всього до того, що ми вимагали, – створити групу із представників Мінздраву, Академії медичних наук, адміністрації президента. Зараз в «Охматдиті» створюється новий корпус, що на 80% дублює ті медичні завдання, які у свій час були поставлені перед «Дитячою лікарнею майбутнього». Треба зрозуміти, який із двох проектів буде розвиватися далі.
– Ви не могли б нагадати хронологію розвитку вашого проекту?
– У 2005 році був указ президента про створення ДЛМ. У 2006-му була видана відповідна постанова уряду. У вересні того ж року ми створили окремий благодійний фонд «Дитяча лікарня майбутнього» і провели великий промотур по всіх регіонах України. Перед тим як проводити телемарафон зі збору коштів, ми підписали протокол із замовником, який був визначений постановою Кабміну, – лікарнею «Феофанія», яка перебуває в підпорядкуванні Державного управління справами президента. Згідно з договором, фонд брав на себе проектування, допомогу в закупівлі обладнання і підготовці кадрів. Інші функції брала на себе держава. Після цього відбувся телемарафон, за підсумками якого було задекларовано 263 млн грн допомоги.
Проект ДЛМ пройшов технічну експертизу, але в 2009 році уряд не заклав у бюджет коштів на його фінансування. Щоб прискорити процес, фонд за згодою опікунської ради взяв на себе інженерну підготовку будівельної ділянки. Після цього в 2010 році фонд раптово отримав листа від «Феофанії» з вимогою зупинити всі роботи на об’єкті, оскільки замовник не мав у своєму розпорядженні дозволу на будівництво.
– Що значить «задекларовано» 263 млн грн?
– Ось, наприклад, виходить представник Індустріального союзу Донбасу і говорить: «Ми готові виділити на цей проект $15 млн». Це і є публічна декларація. Після цього пройшло вже кілька років, але жодного документа з ІСД у нас підписано не було.
– А скільки було зібрано по факту?
– Ми зібрали трохи менше 100 млн грн. Це гроші, які надійшли до фонду від приватних невеликих пожертвувань, від SMS і від великих донорів. Гроші були розміщені на депозитах. Усього на сьогодні у нас і розпорядженні є 147 млн грн. За останні два роки в нас було дев’ять різних перевірок. Перевіряла ГПУ, СБУ, ДНАУ, КРУ, МВС. Але ніяких порушень не було виявлено. До нас немає претензій. Ми не витратили не за призначенням жодної копійки з бюджетних коштів і з тих, що зібрали.
– Чи можливо, що ДЛМ буде побудована на базі «Охматдиту»?
– Це цілком виключено! Цього просто не може бути. Коли виникло питання про створення ДЛМ, вивчалися кілька об’єктів, але найближчими за ідеологією до ДЛМ виявилися «Охматдит» та Інститут педіатрії, акушерства і гінекології (ІПАГ). Ані той, ані інший станом на 2006 рік не підходили для будівництва суперсучасного медичного об’єкта. Тоді було ухвалено рішення, що це буде нова площадка, об’єкт повинен був бути побудований з нуля, ми не хотіли повторювати досвід 1980-х років і реконструювати багатоповерхівку з неможливістю розширення. «Охматдит» не підходив під будівництво такого корпуса. У центрі міста ми не могли побудувати серйозне радіологічне відділення і дослідницькі підрозділи медуніверситету. Там маленька територія, використання такої складної техніки, яку планувалося поставити, традиційно пов’язане з підвищеною небезпекою.
– Ви можете пояснити, чому плани у влади помінялися?
– Мені це невідомо. В «Охматдиті» немає хірургічного, перинатального відділення. Ми не можемо робити там хірургічні операції дитині з перших днів життя. Інформація, яка зустрічалася в ЗМІ, що в «Охматдиті» працює обладнання, яке ми закупили для ДЛМ, не відповідає дійсності. Із грошей, зібраних на ДЛМ, в «Охматдит» не купувалося нічого. Зараз ми думаємо про те, щоб не чекати, коли держава прийме остаточне рішення з приводу ДЛМ, і почати закуповувати обладнання в рамках нашої медпрограми. Є заявки від Інституту раку, ІПАГ т «Охматдиту». Найближчими днями ми зберемо наглядову раду фонду і будемо вирішувати, яке обладнання закуповувати і куди його постачати. Я думаю, нову техніку треба поставити в ІПАГ. Там є чудесна команда, готова закрити питання дитячої хірургії, ранньої діагностики плода. Швидше за все поставляти встаткування ми будемо туди, а не «Охматдиту». Тому що не зрозуміло, що вони в підсумку хочуть побудувати і скільки грошей на це буде витрачено. Єдине, що ми знаємо, – там знесено чотири корпуси і зараз проводяться земляні роботи.
– Чи можете ви добудувати ДЛМ без участі держави, але з участю, скажемо, великих інвесторів?
– Власними силами ми однозначно побудувати лікарню не зможемо, тому що ціна питання – 1,306 млрд грн. Скільки у нас на рахунках, вам відомо. Тому в цьому питанні першу скрипку повинна грати держава, замовник. Ми дотепер цього питання привселюдно не піднімали, але тепер нам треба дати публічну відповідь. Однак зазначу, що заява Бахтеєвої – це тільки позиція комітету. Якщо ж влада дійсно офіційно відмовиться від лікарні, то тоді ситуація може розвиватися по іншому сценарії. Наприклад, може бути створений приватно-державний консорціум із залученням інвесторів. Кращого проекту, аніж наш, і це підтверджують експерти, у Східній Європі не існує. Наша влада повинна визначити подальшу долю цього об’єкта. Ми із задоволенням прийдемо на будь-яке урядове засідання або в адміністрацію президента до пані Акімової. Ми готові до твердої розмови.
