Діагноз «рак» ставиться щорічно 160 тисячам українців. Особливо боляче і сумно, коли ця страшна хвороба вражає молодих – а щороку в Україні фіксують 11-12 випадків онкозазворювань на 100 тисяч дітей у віці до 18 років. По показниках смертності від злоякісних новоутворень дітей наша країна займає 5 місце в Європі (5 випадків на 100 тисяч населення). Про те, яка сьогодні ситуація в сфері дитячої онкології, наскільки конкурентні наші лікарі, про лікування фізичне і духовне розповідає керівник відділення дитячої онкології Національного інституту раку, головний позаштатний фахівець МОЗ України зі спеціальності «дитяча онкологія», кандидат медичних наук Григорій Климнюк.
«ВПРОВАДИТИ УСІ СУЧАСНІ ТЕХНОЛОГІЇ ЛІКУВАННЯ ОНКОЗАХВОРЮВАНЬ В УКРАЇНІ – АБСОЛЮТНО МОЖЛИВО»
– Державна програма дитячої онкології на 2006-2010 роки принципово змінила ситуацію. Ми отримали стабільне фінансування. І нехай воно було неповним – у середньому в розмірі 60-70%, але воно дало можливість приблизно на 15% збільшити результати п’ятирічної виживаності дітей з онкологічними захворюваннями. Полюс стандартизувати лікування – це другий аспект, який серйозно вплинув на результати. І вдалося трошки оснаститися апаратурою.
Зараз ми розробляємо свою частину – по дитячої онкології – в нову програму «Здоров’я нації» від 2012 до 2020 року. Це державна програма, її спільно розробляють провідні дитячі онкологи, онкогематологи, лікарі, соціальні працівники, економісти тощо.
Ми хочемо піти далі – забезпечити дітей сучасними способами лікування, як апаратного, так і медикаментозного. Хочемо реструктуризувати надання дитячої онкологічної допомоги і розширити аспекти соціальної, фізичної та психологічної реабілітації, відстеження побічних ефектів лікування. Хочемо оснастити апаратурою, повністю забезпечити медикаментами, впровадити всі сучасні технології лікування онкозахворювань в Україні. Це абсолютно можливо, включаючи трансплантацію гемопоетичних клітин, чим ми вже успішно займаємося.
Але у нас недостатньо ресурсів, щоб наблизити результат нашого лікування до тих цифр, які демонструють розвинені країни. Адже якщо в країні з обмеженими ресурсами – це відомі факти – займаються, скажемо, розрахунком стратегії фінансування, то в першу чергу забезпечується повноцінне фінансування дитячої онкологічної служби. І не тільки з якихось етичних, моральних принципів, а й виходячи з того, що в цій сфері відносно невеликі внески спричиняють значний стрибок кількості вилікуваних хворих, що забезпечує приріст державних ресурсів у майбутньому.
«НАМ НЕ ВИСТАЧАЄ «ЗАЛІЗА»
– Що стосується професійного рівня українських лікарів…
– Ви знаєте, його можна вдосконалювати безкінечно. Але ми виконуємо всі необхідні протоколи, які, по суті, є імплементованими західними протоколами лікування.
– Тобто, вам не вистачає…
– …«Заліза». Харда. Устаткування. Також дуже не вистачає медикаментів, особливо підтримуючої терапії. Є індивідуальні стрибки, переймаємо досвід провідних онкологів миру, яким вони діляться з колективним розумом в дитячій онкології. Дуже важливі освітні програми, майстри-класи. На це складно вибити гроші, але це запорука розвитку дитячої онкології в майбутньому.
Також не треба забувати, що у нас відділення – 40 ліжок, ми приймаємо 200-250 чоловік на рік. Це дуже багато пацієнтів. У світі складно знайти відділення, що працює з такою інтенсивністю. І наша інтеграція у міжнародне співтовариство – одне з першочергових завдань, які перед нами зараз постає.
– Хто вам допомагає?
– Нам допомагає велика кількість українських благодійних фондів – «Краб», «Набат», міжнародні фонди з резиденцією в Україні, «Запорука» і, звичайно ж, фонд «Розвиток України».
Найближчим часом очікуємо поставку обладнання від фонду «Дитяча лікарня майбутнього». Воно допоможе нам закрити великий аспект нашої діяльності – якісне виконання безпечних хірургічних втручань при складних локалізаціях пухлин. Адже останнім часом хірургія всюди у світі однакова – руки-ноги однакові, інтелекти однакові. Але там, де є технологічні відставання, – є відставання у результатах. А тепер ми зможемо використовувати розроблені за останнє десятиліття сучасні хірургічні технології зварювання, розсічення тканин. Більше дітей будуть безпечно і якісно, сучасно оперуватися.
«ЗАХВОРЮВАННЯ ПЕРЕНОСИТЬСЯ ЛЕГШЕ, ЯКЩО ДІТИ НЕ ВІДЧУВАЮТЬ СЕБЕ ВІДІРВАНИМИ»
– У вас дуже велика увага приділяється духовному здоров’ю дітей. Наскільки важлива підтримка в них високого морального духу разом із лікуванням?
– Я вважаю, що це повинна бути невід’ємна частина лікування будь-якої дитини в Україні, яка потрапила в біду. Тим більше, коли вона надовго виключена із соціальних і сімейних контактів. Та втрата і травма, яка може бути нанесена виключенням із соціуму, – вона залишиться на все життя. Ми можемо мати тілесно здорову людину, але з величезними проблемами в комунікації, у спілкуванні, в отриманні освіти. Очевидно, що захворювання переноситься легше, якщо діти не відчувають себе відірваними, замкнутими в стінах лікувальної установи. Те ж не відчувають і їхні родини, це дуже важливо – адже батьки в надскладній ситуації. Хочеться, щоб це була система. Одне із програмних завдань, які ми вводимо, – це співзвучно з арт-терапевтичними, масовими, культурними заходами. Це можливість продовження освіти для дітей, які тривалий час перебувають у стаціонарі. Це був би чи не найважливіший момент поглядів у майбутнє пацієнта, якого буде вилікувано.
Розмовляла Катерина Зоркіна
Довідка.
ДУ «Національний Інститут Раку» – головна науково-дослідна і лікувально-профілактична установа України. На лікування сюди направляють дорослих і дітей з усієї України. На базі дитячого відділення щорічно проходять лікування понад 250 дітей із солідними пухлинами. Тут надають медичну допомогу дітям з найскладнішими онкологічними захворюваннями, а в 200 з 300 випадків видаляють злоякісні пухлини хірургічним шляхом. У відділенні проводять всі види онкологічних операцій, окрім нейрохірургічних. Серед пухлин, які лікують у відділенні, – пухлини кісток, сполучних тканин, діафрагми, легенів, печінки тощо.
